Києво-Могилянська Академія

Реферат

з курсу

Основи зіставного мовознавства

на тему:

Мовні універсалії

Студентки ФГСН-4

Волобуєвої О.В.

Київ, 1997

мовних комунікацій

вокально-слуховий;

( легко породжується й легко сприймається нове створене повідомлення;

( постійно виникає нова ідіоматика

сукупність змістовних категорій

-9Перше твердження про існування у мові певних універсалій з

являється ще в античних граматиках. В 13 столітті виникає термін GRAMMATICA UNIVERSALIS: з появою Пор-Рояля це поняття набуває лінгвістичного значення. З початку 60-х років 20 століття проблема мовних універсалій широко досліджувалася лінгвістами СССР та США, й не лише ними. Теорія універсалій еволюціонувала від пошуків поверхових й імплікативних універсалій, переважно в синхронії, до пошуків діахронічних універсалій, які активізуються у 70-х роках 20-го століття.

Лингвистический энциклопедический словарь» визначає мовні універсалії, як риси, притаманні усім, або більшості з мов й розрізняє:

загальні властивості усіх людських мов навідміну від мов тварин:

( канал для будь-яких мовних комунікацій

вокально-слуховий;

( легко породжується й легко сприймається нове створене повідомлення;

( постійно виникає нова ідіоматика

сукупність змістовних категорій

( відношення між суб

єктом і предикатом;

( категорії оцінки;

( категорії визначеності / невизначеності;

( категорії множинності;

( членування на тему і рему;

загальні властивості самих мовних структур, що стосуються усіх мовних рівнів:

( не менше 10 і не більше 80 фонем;

Також універсалії поділяють на:

Дедуктивні (обов

язкові для усіх мов) та індуктивні (явище присутнє в усіх відомих).

Абсолютні (повні) і статистичні (неповні).

-9Перше твердження про існування у мові певних універсалій з

являється ще в античних граматиках. В 13 столітті виникає термін GRAMMATICA UNIVERSALIS: з появою Пор-Рояля це поняття набуває лінгвістичного значення. З початку 60-х років 20 століття проблема мовних універсалій широко досліджувалася лінгвістами СССР та США, й не лише ними. Теорія універсалій еволюціонувала від пошуків поверхових й імплікативних універсалій, переважно в синхронії, до пошуків діахронічних універсалій, які активізуються у 70-х роках 20-го століття.

Лингвистический энциклопедический словарь» визначає мовні універсалії, як риси, притаманні усім, або більшості з мов й розрізняє:

загальні властивості усіх людських мов навідміну від мов тварин:

( канал для будь-яких мовних комунікацій

вокально-слуховий;

( легко породжується й легко сприймається нове створене повідомлення;

( постійно виникає нова ідіоматика

сукупність змістовних категорій

( відношення між суб

єктом і предикатом;

( категорії оцінки;

( категорії визначеності / невизначеності;

( категорії множинності;

( членування на тему і рему;

загальні властивості самих мовних структур, що стосуються усіх мовних рівнів:

( не менше 10 і не більше 80 фонем;

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Перші твердження про існування універсалій з

являються ще в античних граматиках. В середні віки (XIII ст.) виникає термін grammatika universalis й має місце спроба створення єдиної для всіх відомих на той час мов універсальної грам

[