Файл: dvp56006.doc
Размер: 89600 байт

(1) Про Макса Вебера в колишньому СРСР було відомо дуже мало, але якщо про нього і писали радянські дослідники, то розкривали його праці лише в негативному світлі, оскільки погляди Вебера багато в чому суперечили Марксистсько-ленінській ідеології. Лише останнім часом, в тепер уже українській літературі, почали з'являтися реальні оцінки Веберівських праць, що можуть заслуговувати на нашу увагу. Теперішнє розуміння концепцій Вебера відчизняними спеціалістами практично злилося з західною точкою зору, де Макса Вебера впродовж цілого століття вважають чи не найвидатнішим сучасним дослідником природніх особливостей людини. Його твори як класичні вивчаються в середніх та вищих навчальних закладах усього світу, а ім'я його навіки зайняло належне йому місце серед класиків світової думки. Тепер реальна можливість взнати про цього дослідника з'явилась і у нас в країні, що викликало значний інтерес до веберівських праць, а особливо до його центральної праці -"Протестанська етика і дух капіталізму". Наприклад, в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" цей твір є обов'язковим для вивчення для студентів практично усіх факультетів, а кафедра політології пропонує його для розгляду навіть декілька разів у програмах різних дисциплін, що допомагає студентам зрозуміти цей твір з різних сторін і з різних точок зору. Але щоб взнати дійсну причину такої популярності робіт цього вченого, необхідно, насамперед, визначити пердумови їх написання і фактори, що формували думку їх творця.

(2) Макс Вебер народився 21 квітня 1864 року в місті Ерфурті

(зараз східна Німеччина). Сім'я в якій ріс Вебер була досить забезпеченою і належала до кагорти товарно-промислової буржуазії та чиновництва, що одразу ж дало хлопцеві багато привілеїв, поставивши його на вищий щабель в соціально-класовій структурі німецького суспільства. А це, в свою чергу, сприяло тому, що Макс отримав змогу ще в юному віці посягнути ті найпередовіші здобутки світової наукової думки, які полонили тогочасне суспільство. Батько Макса приєднався до проБісмаркських націонал-лібералів і виїхав до Берліна, де став спочатку депутатом пруського парламенту, а потім -Рейхстагу. В будинку батька в Шарлоттенбурзі (пригород Берлілна) часто збирались видатні буржуазні лідери епохи Бісмарка: Беннітсен, Мікель, Капп, Хобрехт; видатні представники наукових кіл: Ділтей, Зібель, Трейчке та інші. З самого раннього дитинства юний Вебер оримав можливість під впливом різних наукових дискусій, які мали місце в нього в домі, формувати свій власний погляд на речі, на хід світової історії, на реалії тогочасного життя Німеччини і світу. А, як відомо, висновки кристалізовані в дитячому віці мають вплив на формування подальших думок протягом життя, бо вони є найменш заангажованими, упередженими, на них не в токій значній степені впливає навколишнє середовище, вони виходять лише з особистих відчуттів дитини і керуються лише її природніми інстинктами. В такій ситуації опинився маленький Макс, на якого прямо не "тиснули" ні суспільство, ні батьки і який під впливом різних "дорослих" дискусій формував свій власний світогляд. Хлопець не зазнав такого деструктивного впливу суспільних негараздів на свою свідомість, як його однолітки. Можна сказати, що з ними він зтикнувся тоді, коли вже був достатньо сформований як індивід. Люди, які приходили до батьківського будинку сприяли не лише формуванню свідомості Макса, а й значною мірою допомогли йому в його подальшій академічній кар'єрі.