Контрольна робота з філософії.

Тема 2. Людиномірність предмета філософії.

План.

Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства.

Філософія і наука.

Форми і методи філософії.

1. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства.

Філософія як певна система знань з

явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. - початок 5 ст. до н.е.). Слово

філософія

походить від двох грецьких слів :

філео

люблю

та

софія

мудрість

, отже означає

любов до мудрості

,

любомудріє

.

З точки зору пізнання всю реальність світу можна розглядати як взаємопов

язану єдність двох великих елементів: суб

єкта і об

єкта. Суб

єктом називають активну частину реальності, що виступає носієм пізнавальної діяльності; об

єктом

дійсність, на яку спрямовано процес пізнання. Суб

єктом пізнання є людина (або людська спільнота, або, навіть, людство в цілому). Об

єктом виступає навколишній світ у цілому або його окремі складові : природа, суспільство, нарешті, сама людина, адже людина намагається пізнати ті чи інші свої властивості.

Предмет філософії можна визначити як

світ у цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб

єкт-об

єктного відношення

[5,22]. Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а система відношень

людина

світ

.

Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовж тривалого часу вона сприймалась як своєрідна

цариця наук

. У Стародавній Греції поняття

філософ

було рівнозначно слову

мудрець

взагалі, тобто людина, яка має грунтовні знання в різних областях.

Проте вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними :

що таке світ і хто така людина ? Як вони співвідносяться між собою ? Чи створені вони кимось, чи залежать від когось, чи існують самі по собі ?

Чи має їхнє існування якусь мету або призначення ? Що є найбільш цінним у світі та в людському житті ?

[1,41].

Кожне нове покоління філософів по-новому розв

язує для себе ці проблеми.

Йдеться про те, що ідеї, сформульовані в ході історичного розвитку філософії, зберігають свою актуальність і для сучасності, і для майбутнього

[5,31].

Звичайно, формуваннння предмету філософії не було швидким одноразовим актом. Це був тривалий процес поступового виявлення специфічного філософського змісту, усвідомлення його окремішності від попередніх типів світогляду

міфології та релігії.

Процес історичної трансформації предмету філософії обумовлений як об

єктивними, так і суб

єктивними причинами.

До об

ективних причин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філософських знань про навколишній світ (природу, людину і суспільство), про духовні, в першу чергу пізнавальні особливості, можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб