Гранулометричний склад грунтів.

Скорочений текст реферату

(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)

Національний університет «Києво-

Могилянська Академія»

Реферат: гранулометричний склад грунтів.

Виконав студент ФПН2

Шестопал Руслан

Викладач Фіалко О.Й.

Київ -1999-04-04

План

Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту.

Класифікація грунтів по гранулометричному складу з з врахуванням їх пластичності.

Принципи визначення гранулометричного складу грунтів.

Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту

Гранулометричним складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки.

Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва дорог.

В дорожній класифікації грунтів, розподіляють їх частинки на гравійну, пісчану, пилову та глинисту фракції.

Гравійні частинки (розмір 70-2 мм) являєть собою шліфовані уламки гірських порід, різних по мінеральному та хімічному складу. Водопровідність таких фракцій досить велика (більше 100м\добу), капілярність відсутня. Гравійні астинки при їх наявності в грунті більше 30% надають йому міцності та стійкості.

Пісчані частинки (розміром 2-0,05мм) в більшості випадків є уламками кварцу, рідше польові шпати та інші мінерали, крейдопилові частинки звичайно складаються з кварца або аморфної кремневої кислоти.

Пилоподібні частинки мм)(розміром 0,05-0,001 характеризуються вкрай поганою звязаністю, в воді не набухають, або набухають незначним чином.

Мають здатність в короткий термін підіймати воду на висоту до 3 метрів. Відрізняються від пісчаноподібних частинок здатністю легко переходити до пливучого стану. такої фракції Водопровідність вкрай незначна.

Глинисті частинки (менше 0,001 мм)є найбільш активною частиною грунту і являють собою сумвш мінералів каолініта, монтморилоніта, гілратів окислів заліза та марганця, кварца, а також тонких частинок гумусових речовин. Глинисті частинки практично водонепроникні, мають велику вологоємкість і сильно набухають у воді. На відміну від фракцій більших часток глиняні частки проявляють властивість звязності. Пластичність, липкість, набухання і водостримуюча властивості глинистих частинок дуже проявляються, так само як і коагуляція, під дією розчинів різних солей.

Глинисті частинки мають здатність до поглинання (адсорбції)різних речовин із розчинів, також і коллоідних1 2 3