Скорочений текст реферату
(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)
Національний Університет “ Києво-Могилянська
Академія “
Реферат з курсу “
Основи зіставного мовознавства “на тему:
“ Мовні реалії та проблеми їх “перекладу
Студентки 3-го курсу департаменту комп'ютерних технологій
Фіялка Світлани
Київ-1997
В свій час визначний митець слова Гете сказав : “
при перекладі слід зачіпати неперекладне, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову“.
Що ж означає слово “ неперекладне “ , якому
Гете надавав такої великої значимості?
Як відомо, між словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють
безеквівалентну лексику цієї мови. Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи :
Власні імена ( особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо ).
2) Слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу.
В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові.
Особливої уваги варті
слова-реалії. Вони у виникають мові кожного народу мимоволі, і оскільки відображають національну специфіку, часто завдають великих труднощів перекладачам.
Лексема “ реалія “ походить від латинського іменника жіночого роду res, rei (“ річ; предмет, факт, подія “).
Логічно висловити здогад, що в латинській мові здавна побутував прикметник realis, утворений від іменника res, rei за допомогою прикметникового суфікса -al- по аналогії з прикметником hiemalis, утвореним від іменника hiems, hiemis. Проте лексикографічні джерела не підтверджують цього припущення. У найповнішому словнику латинської мови, давньої та класичної, - “ Totius latinitatis lexicon “ - зовсім немає слова realis як реєстрового. Згідно з оксфордським “ A glossary of later Latin to 600 A.D. “, цей прикметник уперше ужив у 4 ст. н.е. римський філософ і ритор Г.М. Вікторінус у праці про Ціцерона.
Відсутність лексеми realis у словникові Діканжа стверджує такий цікавий факт, що автори середньовіччя та пізніші - аж до 19 ст. не вживали цього прикметника.
Слово realia за походженням є формою множини жіночого роду пізньолатинського прикметника realis, що перетворився в іменник однини. Це слово у не зовсім точному значенні набуло універсальної чинності у філологічній літературі 19 і першої половини 20 ст. загалом для позначення матеріальних предметів і характерних національних звичаїв.Частота вживанняйого зросла з утвердженням реалізму.
У перекладознавчих працях лексема “ реалія “ як термін з'явилася у 40-х роках. Його уперше вжив
А.Федоров (його діяльність склала цілу епоху в історії радянського перекладознавства ) у праці “ Про художній переклад “ (1941), але для того, щоб позначити не лексему, а національно-специфічний об'єкт. Характеризуючи працю перекладача, автор зазначає : “ Але водночас - це діяльність, що вимагає певних знань , не тільки практично-мовних, а й літературо-знавчих і історико-лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє…усвідомити…історичні і географічні
реалії і т. ін., одним словом, уміти орієнтуватися в будь-якому тексті. “ У подальших працях дослідник, що зробив чимало для вивчення реалій, для обгрунтування їхньої класифікації та способів відтворення їхніх функцій у перекладі, залишився вірний такому розумінню терміну “ реалія “. В останньому виданні книжки “ Основи загальної теорії перекладу : Лінгвістичні проблеми “ (1983)
1
2 3 4 5
