Великобританія. Політичний устрій

Скорочений текст реферату

(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ.

Політичний устрій«Вікторіанська епоха» (правління королеви

Вікторії з 1837 по 1901 р.) була періодом розквіту найвищого

Великобританії, утвердження її на світовій арені як наймогутнішої держави, найбільшої колоніальної імперії з колосальним економічним потенціалом. У країні існувала конституційна монархія, пар­ламентський лад і двопартійна система. В політичному житті відігравали провідну роль дві партії - консерваторів і лібера­лів. Консерватори відображали інтереси земельної аристок­ратії і частини великої буржуазії. Ліберали користувалися під­тримкою буржуазії і значної частини робітничого класу. Ро­бітники усвідомили необхідність свої боротися за права мир­ним шляхом, і робітничий рух під розвивався керівництвом профспілок - тред-юніонів. Під їх тиском уряди консервато­рів і лібералів проводили соціальні реформи і демократичні перетворення.За двадцятилітнє правління консерваторів на чолі з Р.

Сол­сбері були проведені реформи місцевого управління, надано право голосу жінкам, вплив зменшився земельної аристок­ратії в графствах. Після нетривалого правління лібералів до влади знову прийшли консерватори. Уряд очолив Р. Солсбері.

Головною постаттю в кабінеті міністрів став Дж.

Чемберлен, який очолив міністерство колоній. він Саме керував актив­ною колоніальною політикою

Великобританії, був ініціато­ром англо-бурської війни (1899-1902).

Чемберлен Джозеф (1836-1914) - англійський держав­ний діяч, міністр колоній

Великобританії у 1895-1903рр. Один із лідерів партії консерваторів, ідеолог колоніа­англійського лізму.

У грудні 1905 р. влада перейшла до ліберального кабінету, в якому провідну роль відігравали - Д. радикали

Ллойд Джордж і У. Черчілль.

Ллойд Джордж Девід (1863-1945) - англійський держав­ний діяч, міністр та торгівлі фінансів, прем'єр-міністр Вели­кобританії у

1916-1922 рр. Один із провідних лідерів Лібе­ральної партії. Боровся з соціалістичним і робітничим рухом, здійснював соціальні реформи.

Уряд лібералів перебував при владі до 1916 р. і саме з ним пов'язане поняття «буржуазний реформізм». Ллойд Джордж вважав за необхідне вжити заходів для подолання відвертого жебрацтва робітників, які можуть потрапити під вплив соціа­і лістів марксистів. Обійнявши посаду міністра фінансів, він у

1906-1911 рр. запропонував прийняти низку щодо законів умов праці й життя робітників. Уряд провів через парламент закон про трудові конфлікти, який забороняв підприємцям стягувати штрафи з тред-юніонів за збитки, заподіяні під час страйків, про закони безплатне початкове навчання, безплат­не в харчування шкільних їдальнях для дітей з малозабезпече­них сімей. Окремими законами обмежувалася праця у нічний час, а нічна праця жінок взагалі У 1906 р. заборонялася. був прийнятий закон про компенсацію у разі непрацездатності, який поширювався на всі категорії працюючих. У 1908 р. було встановлено 8-годинний робочий день (понадурочна робота оплачувалася додатково), а також закон про пенсійне забез­за печення віком для робітників, які досягли 70 років, ком­пенсацію для безробітних у разі хвороби. Кошти для страху­вання надходили з державного бюджету, внесків підприємців і від самих робітників. Так були закладені основи широкого соціального законодавства.1 2 3 4