Скорочений текст реферату
(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)
Політична культура
У соціологічній і політологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення
поняття «політична культура»:
1) суб'єктивний, що трактує політичну культуру як явище виключно ментальне, тобто як оцінки, цінності, знання суб'єктів політичного процесу;
2) суб'єктивний і біхевіористський, в яких політична культура розглядається на ментальному і поведінковому рівнях;
3) культурологічний, що передбачає розуміння політичної культури як сукупності цінностей і символів.
Г. Патрик, синтезуючи основні моменти трьох підходів, визначає політичну культуру як основні орієнтації, цінності і позиції, що характеризують політичну систему та регулюють взаємодію між її елементами. У вітчизняній літературі прийнято вважати, що політична культура - це якісний стан політичного життя суспільства, який характеризує ступінь розвитку політичних інститутів, а також якість взаємодії суб'єктів політичного процесу.
Отже, політичну культуру можна розглядати як ментальний елемент політичної системи, якісний стан функціонування інститутів політичної системи, сукупність політичних цінностей, норм, способів поведінки. Ці аспекти дають підставу розуміти політичну культуру як сукупність політичних цінностей, норм і способів поведінки, що функціонують у рамках певної політичної системи і характеризують взаємодію політичних інститутів і політичних спільнот.
Політична культура як багатопланове явище виявляється на таких рівнях: окремої особи, політичної спільноти, суспільства загалом. від Залежно рівня функціонування, політична культура має різні структурні компоненти. На суспільному рівні вона включає політичні цінності, норми і способи поведінки.
Політичні цінності - переконання щодо цілей, які суб'єкти політичного процесу повинні реалізувати.
Політичні цінності охоплюють ті явища, що є предметом певних політичних інтересів, бажань, домагань, потреб. Це суверенітет, державна влада, політичні свободи, соціальна справедливість, правопорядок, війна, мир тощо. Названі цінності по-різному сприймаються і трактуються суб'єктами політики. Вони можуть мати різні виміри залежно від історичної епохи, типів суспільства і політичної системи, ідеології.
Кожна історична епоха по-своєму інтерпретує цінності. Скажімо, якщо в епоху Середньовіччя державна влада розглядалась, як порядок панування і підпорядкування, установлений Богом, в епоху
Нового часу - як засіб досягнення цілей певних соціальних груп, то нині вона розцінюється як засіб узгодження соціальних інтересів, регулювання суспільних відносин.
Що стосується певного типу суспільства з точки зору його цивілізаційних ознак, то, наприклад, розуміння такої цінності, як свобода, є різним у відкритому і закритому суспільствах. Відкрите суспільство передбачає розуміння свободи як можливості вибору альтернативи для утвердження особистості, а закрите суспільство - як звільнення її від чогось зовнішнього. Це явище спостерігається в посткомуністичних країнах, де свобода як розглядається можливість звільнення від колоніальної залежності і комуністичної спадщини, а не утвердження нових суспільних відносин, пробудження людської Таке гідності. розуміння свободи грунтується на визнанні розширення прав для себе.
1
2 3 4 5
