Скорочений текст реферату
(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)
Національний університет“Києво-Могилянська Академія”
Реферат з курсу “Радіоекологія з основамирадіобіології”на тему:“Радіочутливість живих та їїсистем модифікація”.студента ФПН-4
Герасимчука Ю.С.
Київ
1999
Вступ.
Всі живі організми мають власну радіочутливість - здатність реагувати у відповідь на подразнення, що викликанє поглинутою енергією іонізуючого випромінення. Радіочутливість частіше всього оцінюється за смертельною дією радіації. Різні біологічні об'єкти мають різний рівень радіочутливості. Наприклад, деякі найпростіші організми, бактерії, віруси здатні переносити величезні дози радіації 1000-10000 Гр (10000-Р) і 1000000 при цьому зберігати свою життєдіяльність. У ссавців стійкість до іонізуючих випромінювань набагато менша. Аналліз нещасних випадків показує, що абсолютна смертельна доза для людини, це 600Р, +/-100 а безпосередні (найближчі) ефекти опромінення не розвиваються при дозах менших 100 Р короткочасового опромінення.
Взагалі чутливість клітини до опромінення залежить від швидкості процесив обміну, що відбуваються у них, кількості структур та внутрішньоклітинних інтенсивності поділу клітин.
Складність та різноманітність процесів, що мають місце між початковим поглинанням радіаційної енергії та кінцевим проявом біологічного ушкодження, обумовлюють можливість багаточисельних модифікацій. Різні фізичні, хімічні та біологічні фактори можуть модифікувати число радіаційних ушкоджень.
Радіочутливість.
Радіочутливість - це здатність живих організмів реагувати у відповідь на подразнення, викликане поглинутою енергією іонізуючого випромінення.
Радіочутливість частіше за все оцінюють за смертельною дією радіації.
В 1906 році Бергон'є та Трибондо вивчаючи дію опромінення на сім'яники щурів, з'ясували, що герменативні клітини значно пошкоджувались при опроміненні, в той час як інтерстеціальні залишалися непошкодженими. На основі цих спостережень вони сформулювали закон, який каже, що клітини є радіочутливими, якщо вони мають високу мітотичну активність, якщо в нормі вони здатні до великої кількості поділів, і якщо вони морфологічно і функціонально не диференційовані. клітина - це Диференційована зріла спеціалізована клітина, що не схильна до поділу.
Таким чином радіочутливість тканини прямо пропорційна її мітотичній активності та обернено пропорційна ступеню диференціювання клітин, з яких вона утворена. Отож, тканини, що діляться, є дуже радіочутливими, а більш диференційовані є більш резистентними.
Так у ссавців печінка, м'язи, мозок, кістки, хрящі та сполучна тканина відносяться до оскільки ці резистентних, тканини у дорослих проявляють низьку проліферативну активність і складаються із спеціалізованих зрілих клітин. Навпаки ж клітини кісткового мозку, гермінативні клітини яєчників та сім'яників, епітелій кишківника та шкіри є сильно радіочутливими. Виключення: овоцити та хоч і не лімфоцити діляться, але є радіочутливими.
1
2 3 4
