Скорочений текст реферату
(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)
Львівський державний університет ім.
І.Франка
Реферат
Буття людини і буття світу.
Виконав:
Львів - 1998__________________________ ______________________________ ______
Розвернуту концепцію цього роду вперше створили німецькі екзистенціалісти. В 1927 році вийшла книга М. Хайдеггера 'Буття і час', де був розроблений перший проект езистенціалістичного вчення про буття (онтології). В цілій лаві робіт 20-30-х років К.
Ясперс запропонував свій варіант онтології.
Згодом, спираючись на розробки німецьких мислителів К. П. Сартр створив оновлене розуміння буття (особливо в книзі 'Буття і ніщо').
Ще раніше нові, некласичні варіанти онтології, вплинути на екзистенціалістів, розробляв Е.
Гуссерль (1856- 1938) засновник феноменологічного напряму, протягом всього сторіччя що збережеться великий вплив в філософії. Феноменологічну школу пройшли видні філософи XX сторіччя - один з засновників релігійної (католицької) антропології
М. Шелер (1874-1928) творець 'критичної онтології' Н. Гартман (1882-1950) М. Мерло-
Понті (1908-1961). Феноменологія сильно вплинула на багато інших філософських напрямків: екзистенціалізм, герменевтику і т. д.
Чому ж особлива увага філософських напрямків ,що розглядаються привернула вчення про буття? І як це поєднати з поворотом до людини?
Адже в філософії XX сторіччя,на відміну від традиційної онтології, не світ, не природа, а людина ставала проблемною точкою відрахунку.
Філософи XX сторіччя стали рішуче переглядати внутріфілософські пріоритети минулого. Вони заперечували тим представникам класичної онтології, що відштовхувались від самостійного буття світу і від нього рухалися до розуміння людини, поставленої в залежність від світу. В таких випадках, говорили вони, філософія і перетворювалася в 'філософію речей', а людина найчастіше також розглядалася як річ.
Не менш категоричними були заперечення проти тих напрямків класичної філософії, де на перший план висувалися логіка, гносеологія, теорія ідей: панування 'філософії ідей', стверджували прибічники 'нової онтології', перетворює людину в свого роду пізнавальну машину.
На противагу класичному онтологізму і гносеологізму представники напрямків що аналізуються вважали необхідним справді зробити людину центром філософії. Адже сама людина є, існує, є буттям, при цьому буттям особливим. Філософи-класики розглядали 'буття' як гранично широке (людське) поняття про світ і в той же час вважали буттяцілком незалежним від людини. Винятком було вчення Канта. В ньому філософи XX сторіччя особливо високо оцінили ту ідею, згідно якої світ ми бачимо винятково крізь призму людської свідомості.Предмет світу, самий світ існують в собі, цілком незалежно від свідомості, але 'в собі' вони нам, людям, не видні. Оскільки світ,предмети і процеси світу є людина, то результати його усвідомлення вже невіддільні від людини. До цих тез Канта, значно посилюючи їхній субъективистский крен, приєднуються не тільки феноменологи, екзистенціалісти, персоналісти, але і представники багатьох інших напрямків. Однак на відміну від класиків, і навіть від Канта, центром 'антропологічної філософії'
1
2 3
