Епоха відродження

Скорочений текст реферату

(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)

Помпонацці, один із творів якого мав назву «Про причини природних явищ, або про чаклунство».

До тортур і страту ті часи вдавалася не тільки інквізиція: на ешафот можна було потрапити й за дрібний злочин. Але між світським судочинством та інквізицією була істотна відмінність. У світському суді донощик мусив першим у випитуванні на муках підтвердити істинність своїх свідчень: інквізиція цього не потребувала. Імена донощиків і свідків залишалися невідомими підсудному, трибунал священний ста­вав захисником і покровителем цих людей.

Звинувачений не мав права на захист і, якщо виникала хоч найменша підозра в єресі, йому не залишалося нічого іншого, як тільки визнати провину, покаятися й зректися. Якщо після цю суду людину вдруге звинувачували, вона життя у закінчувала вогні. Світський суд обмежував застосування тортур з огляду на хворобу звинуваченого, вік його і стать; інквізиція цих обме­жень не знала.

Звинувачених звичайно засуджували до публічних спалень - вони почалися ще в XIII ст. й тривали аж до XIX - останнє відбулося 1826 р. у

Валенсії (Іспанія). Аутодафе (від порт. аиіо - йаїе акт віри) стали після засну­вання 1542 р. римської інквізиції звичними подіями. Скоро римляни так зненавиділи «святий трибунал», що після смерті папи Павла IV пограбували й спалили приміщення римської інквізиції, її побили служителів, розбили монументи, споруд­жені папі ще за його життя, і, як у добрі старі часи, вчинили наругу над відбитими головами статуй - волочили їх вулицями.

Проте головної мети «святий» трибунал досягав: придушую­чи єресі й вільнодумство, він привчав людей жити в постійному страху.

Економічний і політичний занепад італійських міст, що став помітним іще наприкінці XV ст., зрештою призвів до загибелі культури італійського Відродження, до перетворення

Італії на головний плацдарм Економічний Контрреформації. занепад великою мірою викликали зміна напрямку торговельних шляхів, а також конкуренція промисловості й торгівлі інших європейських держав. Розрізнені осередки капіталістичного роз­витку не розвинулися тут у нову економічну структуру в національному масштабі. Важливою обставиною, що згубно позначилася на долі італійської економіки та культури, була відсутність національно-політичної єдності.

Гуманізм як ідеологія Відродження. Гуманізм (від лат. humanus - людський, людяний) попервах виникає як світське вільнодумство епохи

Відродження. Започаткований у середині XIV ст. передовими мислителями Італії, він швидко поши­рюється по всій католицькій Європі й стає головною течією в тогочасному духовному житті, впливаючи на філософську, етичну, естетичну думку, на мистецтво Відродження впродовж XIV - XV ст.3 4 5 6 7