Скорочений текст реферату
(Реферат для ознайомлення, не відображаються таблиці та малюнки)
Питання 2
При будівництві житла і оборонних споруд слов"яни використовували дерево і глину. Тільки у 10 ст. у Киеві за допомогою візантійських майстрів почали зводити кам"яні споруди. Тому одразу ж після хрещення Русі перші з"являються й церкви: Василівська, побудована з дерева, і Десятинна, або
Богородицька- перша кам"яна церква у Києві.
Цікавою є її історія. Майстрів для будівництва було запрошено з Візантії, бо досвіду роботи з каменем вітчизняні зодчі не мали. Відповідно, запрошені не іноземці знали місцевих умов, особливостей місцевих грунтів, бо завжди будували в горах, де не існувало потреби в міцному фундаменті. За тими ж принципами у 996 р. було завершено будівництво першого оплоту християнства на Русі, на потреби якого князь Володимир виділяв десяту своїх частину доходів. Але грунт не витримав тиску велетенської кам"яної споруди. Подальші реставрації та ремонтні роботи не врятували цього храму, який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту.
Серед світських кам"яних будівель Києва найзнаменитішою пам"яткою є збудовані Ярославом
Мудрим Золоті ворота.
У Київській Русі сформувалася власна культура будівництва, що відрізнялася від іноземних місцевій технологій. У архітектурі почали використовувати глибокі (на 2- 4 і метри) широкі фундаменти, що викладалися з грубого каміння, залитого цементом (так звана
рустика). Стіни мурувалися з тонких смуг цегли. Для поліпшення акустики споруди всередині в стінах лишалися порожнечі, утворені закладеними в їх товщу глиняними глечиками.
Зовні церкви майже не прикрашалися. Головним структурним елементом храму був його центральний купол.
Зсередини малювався образ Христа. Вікон у стінах давньоруських храмів було небагато. Приміщення освітлювалось промінням з-під центрального купола та свічками. Всередині церковні стіни вкривали розписи або мозаїка. Оздоблення частіше за все мало характер сюжетних малюнків і портретів святих. Храмовий простір поділявся на три частини. За вертикаллю верхня частина належала Богові, середня - ангелам, нижча - числа святителям з людей. Посередником між світами бачилася Божа що Матір, заступалася за грішне людство перед своїм Сином. божественним
Цей образ набув великої популярності у розписах. давньоруських
Типове зображення Богоматері - з піднятими на рівень голови руками - канонічна поза Оранти, оздоблювало стіни багатьох храмів Київської Русі.
Перлиною давньоруської архітектури стала церква
Святої Софії, будівництво якої було започатковано й 1037 р. тривало 5-7 років поспіль. Вона також зводилася візантійськими майстрами, хоча до будівництва й залучалися місцеві сили. За задумом, Свята Софія мала Дім символізувати
Премудрості Божої, Небесної Софії, яку уособлювала християнська церква.
З кінця ХІ ст. в архітектурі настає новий етап, який характеризується відмовою від грандіозних форм. Храми стають меншими за розмірами. Найпоширенішим стає кубічний однокупольний храм.
1 2
3 4
